Очільник закарпатських лісів взяв участь у засіданні щодо реформування лісомисливської галузі
27.07.2017
Особливості закарпатського полювання показали в Шаланках
29.07.2017
Якщо звичайного жителя України запитати, з чим у нього асоціюються Тячівщина, Рахівщина, Воловеччина, Ужгородщина, то, швидше за все, у відповідь почуєш – «з лісовою та мисливською галузями» і кордонами з країнами Європи. Хтось ще згадає минулі роки, коли всі приїжджали за закупівлею автівок і гірськолижний відпочинок взимку. Тим часом Закарпатська область лісистість області (відношення вкритої лісом площі до площі області) становить 52,8 %.
Край красивий, багатий річками і озерами і дуже привабливий для туристів. На території Закарпаття проживають понад 150 національностей: українці, угорці, словаки, румуни, росіяни, роми, німці, поляки, євреї. Усі народи живуть мирно. Народ спокійний, доброзичливий і гостинний. До традиційних занять відносяться – розведення оленів, форелі, лісове господарство, полювання, збирання грибів і ягід, недавно додалося нове – зелений туризм. Як живуть і чим займаються жителі Закарпаття і що вони можуть запропонувати допитливим мандрівникам, дізнавалися журналісти на святі мисливців, що відбулося 29 липня.
Ось до прикладу, Ужгородський лісгосп, хоч і не є мисливським господарством, але влаштував для гостей свята конкурси «Впізнай звіра за хутром» та «Впізнай звіра за слідом», запропонувавши дорослим і дітям вгадати 10 звірів – оленя благородного, кабана, зайця, видру, борсука та лисицю.
Директор ДП «Ужгородське ЛГ» Василь Кий: «Хоча держпідприємство мисливством не займається, але ми дбаємо про звірів — окрасу лісів і гір Ужгородщини. За даними обліку мисливської фауни, на території держлісгоспу водиться півтора десятка голів карпатського благородного оленя, більше сотні козуль, понад вісімдесят кабанів, а також борсуки, лісові коти, білки, куниці, зайці-русаки, кілька видів пернатих… Велику увагу звірам приділяють лісники Великодобронського лісництва, на території якого на 1736 гектарах розташовується зоологічний заказник. А загалом в угіддях лісгоспу мисливське господарство ведуть більше десятка мисливських товариств».
У свою чергу районний мисливствознавець І категорії Юрій Глаголич розповів зацікавленим, яким чином можна отримати красиве хутро: «Шкуру знімають з різних тварин по-різному, особливо з дрібних і особливо для виготовлення опудал. Все залежить від того для яких цілей ви це робите і якої якості шкура вам потрібна. Як правило, з великих тварин для отримання килима, шкуру знімають пластом; для опудала застосовують більш трудомісткий варіант і знімають шкуру зі спини; знімання шкури панчохою застосовується для не дуже великих тварин, коли підвісити тушу за задні лапи можливо, а сил мисливця вистачить для того щоб стягнути її після вивільнення задніх лап і хвоста. Взимку, звичайно, в справу втручається мороз, а влітку шкура мало кому взагалі потрібна».
Прес-служба Закарпатського ОУЛМГ
