Головними сподвижниками реформ у лісовій галузі мають бути науковці, – Володимир Бондар на Прикарпатті

Сьогодні, 4 жовтня, в Івано-Франківську розпочала свою роботу Міжнародна науково-практична конференція «Основні проблеми й тенденції розвитку лісового господарства в Українських Карпатах».

Організаторами заходу є Державне агентство лісових ресурсів України, Національна академія наук України, Івано-Франківські обласна рада й облдержадміністрація, Український науково-дослідний інститут гірського лісівництва ім. П.С. Пастернака, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника, Лісівнича академія наук України та Івано-Франківське обласне управління лісового та мисливського господарства.

У роботі конференції беруть участь заступник Голови Держлісагентства В. Бондар, ректор Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника І. Цепенда, голова Товариства лісівників України Ю.Марчук, директор УкрНДІгірліс О.Голубчак, а також понад 90 провідних вчених, які представляють наукові та освітні установи з усіх регіонів України та республіки Польща, лісівники-практики з понад 40 підприємств і організацій Карпатського регіону, представники природоохоронних, громадських організацій.

Заступник голови Держлісагентства Володимир Бондар наголосив, що провідну роль у реформуванні лісової галузі мають займати саме науковці.

«Сьогодні наші науковці презентують Дорожню карту, яка має реформувати лісове господарство в Українських Карпатах на засадах наближеного до природи лісівництва. У ній є багато нових та необхідних новацій. Питання поступового переходу від суцільних рубок лісу до методів наближеного до природи лісівництва, яке ініційоване Держлісагентством, є одним з основних напрямків удосконалення ведення лісового господарства не лише в Карпатському регіоні, а й на всій території держави. Але цей перехід повинен відбуватись поступово із врахуванням всіх чинників – від забезпечення необхідними технологіями та обладнанням, до відповідного інфраструктурного забезпечення та збуту деревини. Сподіваюсь на ґрунтовне обговорення цього питання, оскільки цей документ запланований до розгляду та затвердження в рамках науково-технічної ради при Держлісагентстві», – зазначив Володимир Бондар.

Загалом фахівці повинні обговорити низку питань із оцінки сучасного стану й динаміки змін складу біогеоценозів, ефективне використання, збереження й примноження лісового біорізноманіття, ведення наближеного до природи лісівництва й сталого лісового господарства.

Важливими залишаються вирішення наукових та освітніх проблем із підготовки висококваліфікованих спеціалістів лісового господарства, захисту пралісів, прогнозів розвитку лісових деревостанів у зв’язку з викликами сьогодення, успішного розв’язання завдань лісовідновлення та лісорозведення, захисту лісів від деградації, пов’язаної зі зростаючим впливом техногенних та урбоекологічних чинників. А також обговорять науково-обгрунтовані заходи з оптимізації еколого-соціально-економічних процесів у регіоні, принципи господарювання у лісах у зв’язку із розширенням повноважень владних структур на місцях, шляхи подальшого ефективного розвитку деревообробної промисловості, покращення рекреаційної й туристичної інфраструктури тощо.

Основними результатами за проектом Дорожньої карти мають стати:

1. Радикальна зміна системи рубок в гірських лісах шляхом збільшення вибіркових рубок. Зменшення площі суцільних рубок до 5% щорічно. Формування лісових насаджень на принципах наближеного до природи лісівництва.
2. Створення оптимальної інфраструктури гірських територій, що дасть можливість забезпечити охорону лісових насаджень відлісопорушеньі лісових пожеж, ефективно використовувати рекреаційні функції лісових територій, в т.ч. для розвитку екологічного туризму.
3. Забезпечення стабільності лісових екологічних систем, гідрологічного балансу басейнів гірських річок, зменшення ерозійних процесів, попередження природних і техногенних катастроф на гірських територіях.
4. Розвиток економіки гірських територій, створення додаткових робочих місць, покращення умов праці людей, задіяних у лісовому секторі економіки регіону.
5. Створення позитивного іміджу галузі.