ЛІСОВІДНОВЛЕННЯ
28.03.2013ЛІСОРОСЛИННІ УМОВИ ТА КЛІМАТ
28.03.2013Закарпатське передгір’я являє собою грядово-горбисту місцевість. Для цієї частини рельєфу характерна сильна порізаність місцевості потоками, ярами і балками. Переважають схили стрімкістю 10-20°, місцями – до 30°. Експозиціями схилів є південні, південно-східні і південно-західні. Перевіажаючі висоти над рівнем моря 200-300 м, в окремих випадках – 400-700 м.
Гірська частина, в якій розташовані основні лісові масиви лісництва, знаходяться в західній частині Вигорлят-Гутинського андезитового вулканічного хребета Карпат. Схили хребта випуклі, північні – стрімкі (місцями 30-45º), південні більш пологі, перерізані багатьма струмками, гірськими потоками, які зачастую пересихають в сухі періоди року. Висота над рівнем моря 600-700м, на вершинах окремих гірських груп – 900-1000м.
Рівнинна частина рельєфу лісгоспу являє собою Притисянську елювіальну низину Закарпатської рівнини. Це перша надпойменна тераса річки Тиса і її приток Ужа, Латориці та інших.
Для неї характерні плоскі, місцями заболочені простори з піднятими над ними різкими вулканічними конусами. Висота над рівнем моря від 100 до130 м.
Найвища точка лісгоспу (1025м над рівнем моря), знаходиться в Кам’яницькому лісництві, а найнижча (102 м.н.р.м.) у Великодобронському лісництві.
За стрімкістю схили в гірській частині поділяються на (у % відношенні від загальної гірської площі):
– пологі (до 11º) – 42%;
– покаті (11-20 º) – 33%;
– стрімкі (21-30 на південних і 21-35 º на північних) – 23%;
– дуже стрімкі (понад30 º на південних і понад 35 º на північних) – 2%.
Річкова мережа в районі розташування лісгоспу добре розвинута і відноситься до басейну річки Тиса, притоки річки Дунай (табл. 1.1.).
Характеристика рік та водоймищ
Найменування рік та водоймищ |
Куди впадає ріка |
Загальна протяж-ність, км Площа водой-мищ, га |
Швид-кість течії, км/год |
Шири- на, м |
Глиби-на, м |
Ширина лісових смуг вздовж берегів річок, навколо озер, водоймищ, м |
|
Зідно нормативів |
фактична |
||||||
Латориця |
Тиса |
144 |
1,5-2 |
20-40 |
0,5-1,5 |
400 |
400 |
Уж |
Латори-ця |
40 |
1-2 |
30-50 |
0,5-1 |
– |
– |
Мала Латориця |
Латори-ця |
25 |
1-2 |
5-15 |
0,5-1 |
150 |
150 |
Сировий |
Уж |
12 |
1-2 |
3-6 |
0,2-0,5 |
– |
– |
Веля |
Стара |
27 |
1-2 |
4-7 |
0,3-0,5 |
– |
– |
Цигани |
Стара |
24 |
1-2 |
4-7 |
0,3-0,5 |
– |
– |
Солотвин-ський |
Цигани |
21 |
1-2 |
3-6 |
0,3-0,5 |
– |
– |
Глибока |
Солотв. |
12 |
1-2 |
2-5 |
0,3-0,5 |
– |
– |
Стара |
Латори-ця |
40 |
1,5-2 |
3-7 |
0,-0,5 |
150 |
150 |
Чаронда |
Латори-ця |
28 |
0,3-0,5 |
5-10 |
0,5-1 |
– |
– |
Серне |
Чаронда |
44 |
0,3-0,5 |
5-10 |
0,5-1 |
– |
– |
Коропець |
Чаронда |
68 |
0,3-0,5 |
4-10 |
0,3-1 |
– |
– |
Тиса |
Дунай |
201 |
0,5-2 |
30-50 |
0,5-2 |
– |
– |
Ріки на території лісгоспу для сплаву лісу не використовуюються.
Найбільш значною великою водною артерією на території лісгоспу є ріка Латориця. ЇЇ русло утворює велику кількість стариць та озер.
Для запобігання затоплення під час паводків заболоченої частини низини водами Латориці і її притоків була створена мережа гідромеліоративних споруд (осушувальні канали, водозбірні канали, загальною протяжністю 24,2 км).
Другою за розміром водною артерією є річка Уж, яка пересікає західну частину територію лісгоспу.
Рівень грунтових вод різних частин лісгоспу нерівномірний і може змінюватися в залежності від рівня води в річках, річної кількості опадів. За даними Є.Н. Руднєвої водоупірний горизонт знаходиться на глибині8 м. На ділянках розташованих в поймах річок і струмків, рівень грунтових вод знаходиться на глибині до 1,4 метра.
Гідрологічне значення лісів ДП «Ужгородський лісгосп» для даного регіону велике. Вони регулюють водний режим річок, рівень грунтових вод, вологість грунтів і як кліматорегулюючий фактор впливають на випаровування, вологість повітря, розподіл опадів, вітровий режим.