Навчально-пізнавальна стежка «Живі сторінки Червоної книги»

Навчально-пізнавальна стежка «Живі сторінки Червоної книги»

Початок всесвітнього перепису зникаючих видів флори і фауни було покладено у далекому 1948 році. При Міжнародній спілці охорони природи і природних ресурсів (МСОП) було створено постійну Комісію служби виживання, що ввійшла в нашу літературу як Комісія по рідкісних та зникаючих видах.

Перша «Червона книга фактів» була видана у 1953 році саме МСОПом, як однією з найкрупніших та найавторитетніших міжнародних громадських екологічних організацій.

Назва «Книги фактів» і всіх наступних «червоних книг» пішла від червоного кольору-кольору тривоги.

Ідея МСОП була підхоплена спочатку ентузіастами-природоохоронцями, а потім на неї звернули увагу й уряди багатьох країн. Поступово в різних країнах почали створюватися національні Червоні книги. У 1974 році була заснована Червона книга СРСР, у 1980- Червона книга Української РСР.

В це перше видання внесено 151 вид вищих рослин і 85 видів і підвидів тварин. Останнє четверте видання 2009 року вже налічує 826 видів рослин та грибів.

Червона книга України не є щось стале, незмінне. Змінюються природні умови, клімат, господарська діяльність людини і кожний вид, в процесі еволюції пристосовується до цих змін. Розорюються вікові степи, забруднюється навколишнє середовище і все нові види степових рослин: ковили, тюльпанів, катранів вносяться до Червоної книги. В той час, скорочення поголів’я овець і худоби в Карпатах призвело до розселення та зміцнення популяцій арніки гірської на полонинах і сінокосах. Особливої загрози цьому виду немає. Національна комісія з питань Червоної книги України у 2009 році вилучила цей вид з неї.

Звичайно, сучасна поліграфія та відеотехніка дозволяє показати в деталях зображення рослини, її зовнішню красу й оригінальність. Але доторкнутись до шовкових пелюсток едельвейсу, вдихнути млосний аромат угорського бузку чи «послухати» чарівну мелодію червоної рути – можна лише при безпосередньому спілкуванні з природним оригіналом.

Ось саме  такі думки і надихнули на створення на території Ужгородського лісгоспу колекції червонокнижних рослин.

Весною 2008 року було посаджено перші екземпляри червонокнижних видів уздовж алеї туй, перед адмінбудинком лісгоспу.

Для кожного виду створювали притаманні йому мікрокліматичні умови, які наближені до природних умов його ареалу. Тут вапнякові і кислі грунти, штучні болота, сухі піщанні умови, застійна перезволоженість і проточні води, а для водних рослин – штучна водойма.

Біля кожної рослини чи грядки – таблиця з світлиною цього виду, родова і видова ботанічна назва, а також латинська назва.

Статус виду визначено за класифікацією першого видання Червоної книги Української РСР і для наглядності зображено червоними кружечками:

Через те, що з плином часу ситуація з рідкісними видами змінюється, Червона книга періодично перевидається. Таку динаміку червонокнижних видів ми відповідним чином моніторимо на прикладі нашої колекції.

Якщо рослина занесена до Європейського Червоного списку, вона в нашій  колекції відповідним чином також позначена.

На сьогоднішній день в нашій колекції 81 вид червонокнижних рослин, серед яких  є 14 видів деревних і чагарникових порід.

З книги “Природні скарби Ужгородського лісгоспу”
Автор Лиситчук В.П.