” Урбанізація, технічний прогрес, нові технології, нові штучні матеріали, генно-модифіковані продукти – неминучий процес розвитку людства.
Але у цьому всесвітньому поступі до кращого життя, людина не завжди усвідомлює, що її майбутнє і майбутнє її нащадків залежить від стану навколишнього середовища в якому вона знаходиться і яке передасть майбутнім поколінням. Кожний живий організм, як представник певного виду на планеті: тварина, комаха, птиця, дерево чи квітка створює те різноманіття природи серед якого, і завдяки якому, ми живемо. Адже не ми наповнюємо нашу атмосферу киснем а землю-цілющою водою – це роблять рослини і світовий океан.
З усіх типів рослинності саме лісові екосистеми вирізняються найбільшим впливом на природне середовище. Саме в лісах зосереджено найбільше видів рослинності і тваринного світу суходолу Землі.
Ліс – це не лише багато дерев, як часто думають пересічні відвідувачі цього храму природи. Величезне різноманіття всього живого, що знаходиться у взаємодії з навколишнім середовищем, грунтами, водами, материнськими гірськими порадами та між собою. Це досконала саморегулююча і само відновлювальна екологічна система, де кожна її складова відіграє свою особливу роль у її безперервному функціонуванні.
Крім деревостанів головних лісо-утворюючих порід: бука, дуба, ялини, ялиці тощо, – це супутні породи: граб, липа, клен, каштан, береза, верба та інші, а також чагарники: ліщина, шипшина, глід, бруслина, калина, терен, свидина, кизил і ще багато інших видів, які служать кормовою базою лісової фауни, її захистом, збагачують грунти своїм опалим листям, беруть участь у регулюванні водного балансу, збагачені повітря киснем і корисними фітонцидами.
Наземний трав’яний покрив, як один із компонентів лісового біоценозу відповідає своєму типу лісу, захищає грунти від висихання і служить кормовою базою фауні, в тому числі і підземним мешканцям: кротам, землерийкам, мишам, черв’якам тощо.
Особливу роль у лісовому комплексі відіграють гриби. Це надзвичайно різноманітна і важлива його складова. Саме завдячуючи грибам, відмираючі дерева, опале листя, трави перетворюються на гумус, збагачуючи рослинний шар грунту і даючи життя новому поколінню деревостанів.
Могутні дуби, високі сосни і модрини, стрімкі смереки і ялиці не були би такими коли б у місцях їх зростання у грунті не було мікоризи відповідних видів грибів. А хіба можна уявити ліс без красенів боровиків, підберезовиків, підосиновиків, жовто-гарячих розсипів лисичок, букетів підпеньків…
Не було би такого різноманіття лісової рослинності і фауни якби не мільйони різних комах: жуків, метеликів, мурашок, джмелів, ос, бджіл – які запилюють, захищають, годують, поїдають.
Лісове середовище – це прихисток пташиного царства: від синиць, вівсянок, в’юрків до чорних лелек і грізних беркутів. Особливу біологічну нішу займають змії, полози, саламандри, кажани. Прикрасою карпатського лісу звичайно є благородний олень, боязлива козуля, хитра лисиця, таємнича рись, грізний кабан-сікач, нічні мандрівники – єнот і борсук, грайливі зайці, білки, ласки, горностаї, куниці і звичайно цар звірів – бурий ведмідь.
Закладені колекції індикаторів типів лісу, червонокнижних рослин, гірських порід і мінералів, музейні експонати історії лісу, навчально-пізнавальні стежки, колекції арборетуму – об’єднані у лісовий, еколого-натуралістичний центр, який розташований за селом Кам’яниця, над гірським потоком, що має назву «Сирий потік» у кварталі 20 Кам’яницького лісництва, навколо садиб лісгоспу і лісництва площею біля трьох гектарів. Це широкоплановий пізнавально-навчальний комплекс експонатів і колекцій живої і неживої природи, об’єкти лісівничої діяльності, як сьогодення – так і історичного минулого, а також духовного спрямування.
Центр став природничо-пізнавальним об’єктом для учнівської молоді, студентів, біологів, працівників лісового господарства і просто любителів природи. Тут, серед квітучих екзотичних чагарників і ліан, рідкісних червонокнижних рослин завжди людно і гамірно. ”
З книги “Природні скарби Ужгородського лісгоспу”
Автор Лиситчук В.П.